Product's description

ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТЕ МІНЕРАЛЬНЕ ДОБРИВО–МЕЛІОРАНТ



Містить 23% фосфору і 40% кальцію

Добриво тривалої дії

Ефективно розкислює ґрунти

Не вимивається з ґрунту

Добре змішується з органічними добривами

Відновлює родючість ґрунту



Фосфоритне борошно (ФБ), насамперед, джерело фосфору – одного з трьох головних елементів живлення рослин (N,P,K), що визначають кількість і якість врожаю, стійкість до хвороб, здатність продукції до тривалого збереження.

Але почнемо все-таки з кальцію, що також міститься у ФБ. Кальцій для рослин має менше значення, але він є джерелом лужних іонів. У ґрунтах зі слабкою буферністю (підвищеною кислотністю) існує великий дефіцит саме кальцію. Справа в тім, що у нейтральному середовищі кальцій переважно перебуває у вигляді слабко розчинних з’єднань. У кислому середовищі ці іони вивільняються і вимиваються з ґрунту. Без кальцію на кислих ґрунтах поширюються знеструктурення, кіркоутворення, переущільнення як орного, так і посівного шарів, зменшення їх пористості, порушення водно-повітряного режиму, а відтак – знижується продуктивність сільськогосподарських культур.

Підвищена кислотність притаманна підзолистим, торф’яно-болотним, бурим лісовим, світло-сірим і сірим лісовим ґрунтам. Такі ґрунти менш стабільно реагують на процеси перезволоження і втрати вологи, більше піддаються ерозійним процесам, менш стійки до їх ущільнення важкими колісними тракторами і комбайнами, важко піддаються обробці. Але й нейтральні ґрунти можуть втрачати буферність, наприклад, при випаданні «кислих» дощів у промислових районах чи після застосування «кислих» мінеральних добрив, таких як сульфат чи хлорид амонію, аміачна селітра і багатьох інших.

Існує розподіл ґрунтів за рівнем кислотності:

I. Сильнокислі – рН < 4,6;

II. Середньокислі – рН = 4,6-5,0;

III. Слабокислі – рН = 5,1-5,5;

IV. Близькі до нейтрального – рН = 5,6-6,0;

V. Нейтральні – рН > 6,0.

В цілому по Україні близько 3,5 млн. га ґрунтів відносяться до І–ІІІ груп. Враховуючи те, що останнім часом зведені до мінімуму обсяги внесення органічних добрив, як одного з чинників стабілізації рН сольового ґрунтового середовища, й значно скоротилося застосування вапнякових меліорантів, а вносяться практично лише фізіологічно кислі добрива, то й відповідно площа ґрунтів, що потребують хімічної меліорації, є значно більшою.

Однак це лише побічна дія ФБ. Головною його цінністю є біологічно доступний фосфор! При достатньому фосфорному живленні значно підвищується врожайність і поліпшується якість сільгосппродукції (вміст цукру в буряку, крохмалю в картоплі, олії в соняшнику – особливо), підвищується зимостійкість рослин, зміцнюється коренева система, скорочуються строки дозрівання (наприклад, зернових – на 5-7 днів), що особливо цікаво для господарств центральних та північних областей України. В той же час за рахунок зміцнення кореневої системи ФБ знижує дію посухи і коефіцієнт водоспоживання. Ця властивість найбільш актуальна у південних областях країни.

Рекомендовані норми вмісту фосфору в ґрунті при різних сівозмінах на дерено-підзолистих і лісових ґрунтах:

– Зерно-трав’яний та зерно-льоно-трав’яний – 200 мг/кг ґрунту,

– Зерно-картопляний – 250 мг/кг,

– Овочевий – 300 мг/кг.

Вміст фосфору в ґрунтах є досить стабільним, цей елемент вимивається тільки якщо вноситься в короткодіючих розчинних солях. Однак щорічно велика кількість фосфору виноситься з врожаєм: з кожною тоною зернових – 8,5-9,5 кг Р2О5, з тоною льону – 20 кг, з тоною соняшнику (на зерно) – 17 кг, з тоною буряка чи картоплі – 1,5 кг, з тони кукурудзи (на силос) – 0,9 кг.

Низька розчинність ФБ на нейтральних ґрунтах, на кислих перетворюється у перевагу: відбувається повільна поступова дисоціація іонів кальцію і залишку фосфорної кислоти, фосфор набуває високої біологічної доступності і ефективність застосування ФБ різко зростає. Фосфоритне борошно на кислих ґрунтах за своєю дією не поступається суперфосфату та іншим фосфорним добривам, а за післядією значно перевершує їх. Однак вартість 1 тони чистого фосфору у фосфоритному борошні є значно нижчою, ніж у розчинних фосфорних добривах.

Поєднання у внесеному в ґрунт ФБ кальцію і фосфору сприяє нітрифікації і нагромадженню більшої кількості розчинних сполук фосфорної кислоти у ґрунті. Одночасно з удобрювальною дією знижується надлишкова кислотність родючого шару.

Крім кальцію і фосфору, ФБ містить сполуки калію, сірки, заліза, алюмінію, фтору та деяких інших мікроелементів, що теж сприяють росту і розвитку рослин. Глауконіт же, який також містить ФБ, є ефективним адсорбентом важких металів, що набуває особливого значення на територіях, забруднених радіацією.

Найбільший приріст врожайності після застосування фосфоритного борошна відзначається при вирощуванні цукрового і кормового буряка, кукурудзи, соняшнику, ячменю, пшениці, капусти, люцерни, конюшини й інших бобових. Не набагато меншу, але все-таки досить високу віддачу реєструють, культивуючи жито, овес, гречку, картоплю, моркву, злакові трави і льон. Беззаперечно доведено, що застосування ФБ підсилює дію і ефективність внесених азотних і калійних добрив, що, в свою чергу, дозволяє зменшити їх норму внесення на 20-25 %.

У виробничих умовах приріст врожайності від застосування ФБ на зернових склала 5-8 ц/га, картоплі – 43-57 ц/га, цукрових буряків – 68-79 ц/га, кормових коренеплодів – 81-103 ц/га.

Фосфоритне борошно вноситься як восени, так й навесні – під основний обробіток ґрунту – під оранку або глибоку культивацію відцентровими розкидачами (МВД–0,5, МДВ–900, МДУ-8Б, 1–РМГ–4 тощо) або РУМ–10 в кількості від 0,5 до 2 тон/га, в залежності від рівню дефіциту фосфору і ступеню кислотності ґрунту. Дозування розраховані на 5-7-річну дію, під час якої додаткового застосування фосфорних добрив і розкислювачів не потрібно. А це означає, що вартість внесення ФБ окупається збільшенням врожаю і економії на азотних і калійних добривах протягом 1-2 сезонів.

Фосфоритне борошно можна використовувати як для безпосереднього внесення до ґрунту, так і для виготовлення складних мінеральних добрив. Воно по зовнішньому вигляду являє собою тонко подрібнений порошок темно-сірого кольору, без запаху, не гігроскопічне, легко взаємодіє з мінеральними кислотами, утворюючи гідрофосфати.

Мінеральний склад


Хімічний склад
Фосфат

64,0%

Р2О5
23,1 %
Глауконіт і гідрослюди

22,0%

СаО
40,0 %
Кварц

7,0%

МgО
2,1 %
Кальцит

0,7%

Fe2O3
8,5 %
Сидерит

2,0%

Al2O3
2,4 %
Пірит і гідроокисли Fe

3,5%

F
2,3 %
Гіпс й інші сульфати

0,7%

СО2
4,0 %
Інші

0,1%

K20+Na20
1,75 %

SiO2
18,0 %
SO3
2,2 %


Масова частка вологи – не більше 1,5%.

Залишок на ситі із сіткою № 018К (ГОСТ 3584-73) – не більше 10%.
Фосфоритне борошно не токсичне, вибухобезпечне, стабільне, не трансформується у навколишньому середовищі, при збереженні не злежується, надлишок нешкідливий для рослин.